Рак сечового міхура (РСМ) – це злоякісне захворювання, яке розвивається з уротелію(епітелію), котрий вистилає сечовивідні шляхи.
За поширеністю РСМ зустрічається серед чоловіків 18 випадків на сто тисяч населення, серед жінок 3,4 випадки.
Фактори ризику розвитку раку сечового міхура –
- куріння,
- контакт з канцерогенами (миш’як),
- нафтопродукти,
- підприємства де виготовляють гуму, шкіру, текстиль,
- несвоєчасне та нерегулярне випорожнення сечового міхура,
- вік (з віком ймовірність захворіти на РСМ зростає),
- спадковість.
Найчастіше пацієнти з раком сечового міхура скаржаться :
- на наявність крові в сечі,
- виділення сечі зі згустками,
- переривчасте сечовипускання,
- відчуття неповного спорожнення сечового міхура.
Діагностують рак сечового міхура за допомогою:
- УЗ- дослідження,
- комп’ютерної томографії,
- магнітно-резонансної томографії.
- цистоскопії(огляд сечового міхура з середини за допомогою цистоскопа)
Пухлини сечового міхура в залежності від глибини проростання в стінку сечового міхура діляться на:
- поверхневі
- глибокі.
Стандартом лікування поверхневих пухлин сечового міхура є трансуретральна резекція (ТУР) біполярним або монополярним резектоскопом, ендоскопічний метод лікування при якому через уретру( сечовипускний канал) заводять резектоскоп та видаляють пухлину сечового міхура, залежно від гістологічного заключення проводять подальше лікування.
Для глибоких пухлин сечового міхура (котрі проростають в м’язовий шар) стандартом лікування є цистектомія( видалення сечового міхура) з різними видами деривації (відведення сечі):
- операція Брікера,
- ілеальний (новий сечовий міхур з тонкої кишки) сечовий міхур.
