Рак ниркової миски та сечоводу – злоякісне новоутворення ниркової миски, котре розвивається з уротелію (епітелій який вистеляє сечовивідні шляхи).
Від усіх уротеліальних пухлин сечовивідних шляхів, рак ниркової миски займає 5-10 %. На 100 тисяч населення дана пухлина зустрічається у 2-3 випадках.
До факторів ризику можна віднести:
- куріння
- продукти котрі містять арістолохієву кислоту(кірказон),
- контакт з канцерогенами (миш’як),
- нафтопродукти,
- підприємства де виготовляють гуму, шкіру, текстиль,
- вік (з віком ймовірність захворіти зростає),
- спадковість.
Найчастіше пацієнти з даною патологією скаржаться на:
- макрогематурію ( наявність кров’яних згустків), останні як правило продовговатої форми, відповідають формі сечоводу,
- біль в попереку.
Діагностують рак ниркової миски за допомогою:
- комп’ютерної томографії,
- магнітно-резонансної томографії,
- проводять цистоскопію,
- цитологічне дослідження сечі,
- уретероскопію гнучким уретероскопом під час якої можна виконати біопсію пухлини.
Хірургічне лікування даних пухлин можна розділити на:
- органозберігаюче – це видалення тільки пухлини, воно може бути застосовано коли пухлина низького ступеня злоякісності ( low-risk cancer) та не проростає глибоко в стінку ниркової миски, або сечоводу.
- радикальне – пухлина високого ступеня злоякісності (high -risk cancer) тоді проводять нефроуретеректомію, тобто видалять нирку та весь сечовід.
При розповсюджених формах до операції проводять системну хіміотерапію.
